- причетний
- [приече/тнией]
м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
причетний — а, е, до кого – чого, рідше кому, чому. Який має безпосереднє відношення до якої небудь справи або до когось. || у знач. ім. приче/тний, ного, ч.; приче/тна, ної, ж.; приче/тні, них, мн. Людина, яка має безпосереднє відношення до якої небудь… … Український тлумачний словник
причетний — прикметник … Орфографічний словник української мови
сотаинник — причетний до чогось, когось … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
співпричетний — а, е. Причетний до чого небудь; причетний до чогось разом із іншим (іншими) … Український тлумачний словник
привинен — ви/нна, ви/нне, заст. Причетний … Український тлумачний словник
причетність — ності, ж., до кого – чого. Абстр. ім. до причетний … Український тлумачний словник